Глава 76. Люди з мрій Чуньґуя.

Амбар Південного Королівства Ян згорів до тла, що дало виснаженим солдатам Північного Королівства шанс перегрупуватися. Наступні три дні всі воїни, що захищали прикордонне місто, погрузли у жалобі, а їхні сльози змішались зі снігом.

А ще три дні потому новини досягли імператорського палацу.

Міністр тремтів усім тілом, поки доповідав:

– Ваша Величносте, генерал Сє успішно доставив пайки до кордону, але генерал Лі, він… він…

Вже до того, як міністр закінчив речення, у грудях Сяо Юана різко закололо. Його чоло зморщилось, і він ледве дихав. Він із силою схопився за комір над серцем, поки голос у його голові перечисляв всі його марні спроби змінити долю Північного Королівства. Це був голос краху Північного Королівства.

– Ваша, Ваша Величносте… Генерал Лі, він…

Сяо Юан втомлено заплющив очі. Міністр міг не завершувати речення, адже він вже знав, що той скаже.

Лі Удін збунтував.

– Генерал Лі… він повів три тисячі елітних солдат пробратись до табору ворога, щоб їх обікрасти, але.. але… вони потрапили у ворожу пастку і всіх, їх всіх було знищено… жоден не вижив.

Сяо Юан раптом розплющив очі та різко встав на ноги, ніби в трансі. Йому перехопило подих, а губи зблідли й затремтіли:

– Ти… Що ти сказав… Щ…

Він не зміг вимовити наступне слово. Горло Сяо Юана видало жахливий булькаючий звук, червона кров полилася з його рота на землю. Видовище шокувало очі та вражало серце.

Ілюстрація від нашої команди. Ілюстраторка: Буф.

– Ваша Величносте!!! – закричало одразу кілька людей.

Сяо Юан прикрив закривавлений рот і тієї ж миті почув дзвін у вухах  ̶  такий, ніби голова от-от вибухне. Він більше нічого не чув, ніби величезний прес притиснув його серце, знерухомлюючи його тіло вдушливим болем.

Як це сталось?

Хіба Лі Удін не був другим чоловічим персонажем?

Як він міг так запросто померти?