Глава 70. Пробачте, небеса роблять те, що хочуть.

Споконвіку природні катастрофи жахливо руйнували Країну. Навіть в часи найбільшого процвітання, витримати їх неможливо, не кажучи вже про Державу, що на межі колапсу.

Ця неочікувана посуха й справді застала Сяо Юана зненацька.

Дещо приголомшило Сяо Юана ще більше: в книзі Північне Королівство не спіткала така біда.

Хоча сюжет книги й сильно змінився через дії Сяо Юана, всі ці зміни мали причинно-наслідковий ефект.

Однак нинішнє природне лихо було абсолютно непередбачуваним.

Врешті через цю посуху всі попередні старання Сяо Юана пропали нізащо.

Під підступними вітром і хмарами Сяо Юан віддалено чув, як проти волі небес іти не може. Це саме Північне Королівство прокляло його за те, що він відпустив Ян Хе Ціна. Гори, ріки і Країна стояли на плечах Сяо Юана, і знову він почувався вкрай приголомшено.

Проте!!!

Історія матеріалізму після довгого шляху прогресу нарешті розвинулась від поверхневого атеїзму до матеріалістичної обізнаності!!!

Як можеш ти, молодий добрий чоловік, що доклав руку до побудови соціалізму в четвертому поколінні, так легко програти долі?!

Від імені марксизму Сяо Юан зробив непристойний жест в сторону Небес і тоді почав готуватися до послаблення наслідків посухи.

Але він не стільки боявся опонента в обличчі Небес, скільки свиноподібних людей навколо.

Через попередню некомпетентність правителів Північного Королівства державна скарбниця аж ніяк не була повною. І зараз зерносховища спустошили лише для того, аби полегшити життя простого люду. Проте під час розподілу між містами це все набило пуза корумпованим чиновникам.

Сяо Юан кілька тижнів важко працював, щоб допомогти народові. Та замість того, щоб впасти, число біженців виросло, і вони врешті переповнили Імператорське місто.

Ці сучі сини неймовірно зухвалі!!!

Сяо Юан розізлився настільки, що наказав Лі Удіну детально дослідити справу. Врешті-решт розслідування довело причетність деяких високопосадовців, що утримувались на впливових постах протягом двох поколінь!

Дехто з тих старих міністрів стояв на колінах в залі суду, а потім дюжини інших міністрів впали навколішки з ними, благаючи про помилування.

Сяо Юан, що запрацювався до смерті, зараз роздратувався ще більше.