Четвертого березня, на другий день після того, як Ян Хе Цін непомітно зник з палацу, Лі Удін нарешті зміг витягнути все з вуст послідовників Уніна ван’є.
Не вагаючись, Лі Удін відразу повів свої війська до палацу. Але коли він прибув туди, йому повідомили несподівану звістку про те, що Ян Хе Цін вже втік з Імператорського Міста.
Лі Удін, відчуваючи глибоке каяття, пішов до імператорської опочивальні Сяо Юана, щоб попросити пробачення.
Однак, коли він прийшов до опочивальні, йому повідомили, що Сяо Юан перебуває не всередині, а у вежі Юйхуа.
На шостому поверсі вежі Юйхуа Сяо Юан понуро пив вино на самоті. Почувши, що Лі Удін прийшов із застереженням, він кивнув головою на знак згоди.
Лі Удін підійшов і, ставши на одне коліно, стиснув кулак:
– Ваша величносте, справа була ретельно розслідувана. Унін ван’є вступив у змову з Південним Королівством Ян, щоб підняти повстання. Я розібрався з усіма причетними, але... принц Південного Королівства Ян, Ян Хе Цін, втік з палацу в невідомий час. Вейчену надзвичайно соромно, я підвів його величність.
Сяо Юан відчував себе надзвичайно винуватим, він прикрив рота і злегка закашлявся. Зіткнувшись з серйозністю Лі Удіна, Сяо Юан почувався дуже присоромленим, винним та збентеженим, і раптом поплескав по перилах:
– Як ви зазвичай вирішуєте свої справи? Це не можна забути, генерале Лі. Як ми можемо дозволити такій важливій людині ось так просто втекти?
Відрахування із зарплати, відрахування із зарплати. Урізати премію, урізати премію.
Що ж, це гарна можливість. Лі Удін сказав:
– Я прошу Його Величність покарати мене.
– Покарання..... Ось, твоє покарання – випити ці три глечики вина, – Сяо Юан пересунув вино, що стояло біля нього, до Лі Удіна.
Лі Удін, який подумав, що йому не почулося, здивовано підняв голову:
– Що?
– Пий, – просто відповів Сяо Юан.
Сяо Юан просто відповів ще більш шокуючим словом, відкривши пляшку вина і передавши її Лі Удіну.
Лі Удін не мав іншого вибору, окрім як випити з Сяо Юаном.