У думках Чжан Ченліна крутилось лишень одне:
«Мені кінець!»
Чжоу Цзишу, його надзвичайно розумний і працьовитий шифу, вирішував усі проблеми, що траплялися їм на шляху.
Молодий і дурний, Чжан Ченлін не міг зрівнятися з розумом тих двох, тож він дозволив собі скористатися такою нагодою й розслабитися. Цілими днями він ні про що не думав, зберігаючи свою голову абсолютно вільною від усього зайвого.
Однак цього разу, без жодної людини, на яку можна було б покластися, його розум раптом запрацював.
«Чому ті жінки тримають Ґао Сяолянь в ув’язненні, хоча ненавидять її? Окрім того, що панна Ґао заважає їх подорожі, так вони ще й повинні забезпечувати її їжею. Це означає, що вона чомусь вигідна для них, а інакше вони б уже давно вбили її, хіба ні? Тому що от кого-кого, а найменше цзянху бракує безжальних людей, які миттєво вб'ють будь-кого. Але тоді... як тільки мене схоплять, хіба не почнуть одразу допитувати?»
Чжан Ченлін вирішив, що як би його не допитували, він ніколи не викриє свою справжню особистість. Інакше точно вплутається у великі проблеми... Але що як Ґао Сяолянь впізнає його?
У голові кружляли дикі гіпотези, коли жінка в чорному витягла його надвір, як той мішок.
Вона притягла його в невеликий куток за стайнею і раптом відпустила. Чжан Ченлін з побоюванням оглянув свою викрадачку, але жінка лише простягнула руку, щоб розблокувати його акупунктурну точку. Потім вона зняла маску, що закривала її лице й сказала:
— Ти ж Чжан Ченлін, той малий нікчема?
Чжан Ченлін остовпіло вирячився. Зі сльозами радості, якими наповнилися очі, він мало не кинувся вперед:
— Сестро Ґу Сян! — Заридав він, ледь стримуючи тремтіння в голосі.
Він розвів руки, щоб її обійняти, але Ґу Сян підняла долоню, щоб зупинити його.
— Чоловік чи жінка, товстий чи худий, всі повинні тримати дистанцію, — сказала вона абсолютно серйозно, відштовхуючи його, — моє серце вже зайняте, тож не розпускай руки.
Чжан Ченлін абсолютно розгублено кліпав очима, поки до нього врешті не дійшло:
— Що? Ти одружилася з братом Цао? Я зрозумів, ви двоє... ділите одне ліжко?
Обличчя Ґу Сян почервоніло. Вона гнівно вирячилася на Чжан Ченліна:
— Що ти верзеш? Який покидьок навчив тебе такого?!