Ілюстраторка: nekromi
Зрештою Вень Кесіну так і не вдалося зрушити Лун Цюе з пронизаного довгими металевими стрижнями ліжка, тож він спалив тіло разом із ним.
Розпочати вбивством, закінчити підпалом — який жорстокий спосіб для здійснення хорошої справи.
Стоячи неподалік, Чжан Ченлін спостерігав за тим, як разом із димом у повітря піднімався і попіл. У носі несподівано почало свербіти, а настрій незбагненним чином зіпсувався. У той самий час на його плече опустилася чужа долоня, і Чжан Ченлін зустрівся туманним поглядом з очима Чжоу Цзишу, в яких блискуче відбивалися іскри полум’я.
— Чому ж плачеш? — промовив Цзишу чи то Ченліну, чи то самому собі таким тоном, що не можна було визначити, що відбувалося в нього на душі в той момент. — Ніхто не безсмертний.
Таким було цзянху. Хтось безтурботно сміється і безсоромно п’є, поки мандрує світ за очі, а хтось тихо чекає на свій кінець у такому віддаленому місці, як це. І лише кілька незнайомців, занурені в думки про власну тяжку долю, мовчки проводжають тебе до похмурої, пустої дороги Хуанцюань*.
黄泉路 huángquánlù дорога в потойбіччя
Щодня молодь сповнюється радощами від іще одного зробленого кроку до їхньої мети. Щодня хтось помирає.
Трійця вирішила зупинитися в Маєтку маріонеток.
Знайшовши каменюку, Вень Кесін поставив її перед маленькою кімнатою-в’язницею, стіни якої почорніли від сажі, вишкрябав: «Рік Бінчень*, восьмий день дванадцятого місяця за місячним календарем» — і заявив, що на те, щоб вирізьбити все інше, знадобиться час. Планувалося повільно закінчити до початку цієї весни.
丙辰 bǐngchén рік Бінчен – 53-ій рік 60-ти річного циклу, рік червоного Дракона. Шістдесятирічний цикл (干支 gānzhǐ) — китайська циклічна система числення, що базується на двох циклах: 10-компонентний цикл «небесних стовбурів-ґань» 天干 та 12-компонентний цикл «земного гілля-чжи» 地支. Вони традиційно використовувалися для позначення днів і років.
На це Чжоу Цзишу лише фиркнув і нічого більше не сказав, а от Чжан Ченлін, навпаки, дещо зрадів цій новині. Усього день тому це місце здавалося йому небезпечним і дивним, але тепер, коли він не мав ні з ким битися, воно було схоже на земний рай*. Тут не треба жертвувати своїм життям, не треба втікати від когось у надії врятуватися, а просто практикувати ґунфу, медитувати й вислуховувати нотації шифу… Насправді, навіть вони його не лякали. У будь-якому випадку, насправді не відріже шифу йому голову, щоб змайструвати собі нічний горщик.
世外桃源 shìwài táoyuán персикове джерело поза межами людського світу. Ідіома, що означає ідеальне місце, де людина ізольована від реального світу й живе в мирі та щасті.
Так, як в один момент припиняє хвилюватися людина, в якої зростає кількість боргів*, з кількістю вислуханих докорів товстішала й людська шкіра.* Така мудрість ходила народом іще з давніх давен.
账多了不愁 zhài duō bù chóu це метафора для позначення купи труднощів, які все одно не можна вирішити протягом певного часу, тому не варто про них турбуватися.
训多了皮厚 xùn duōle píhòu ця ідіома означає, що людина стає міцною, як зашкарубіла шкіра, і її нелегко спровокувати.
Поруч із почорнілою кімнатою розташовувалося ще кілька приміщень, деякі з них слугували кімнатами для гостей, деякі — спальнями для прислуги. Однак, за багато років існування без людського втручання вони мали напівзруйнований вигляд, тому Чжан Ченлін, аби виразити своє синівське благочестя,* швиденько прибрав усе. Тепер навіть те, що кімнати досі були в надзвичайно занедбаному стані, ніяк не заважало погодитися й на такі умови тим, хто звик проводити ночі на голій землі під відкритим небом.
孝心 xiàoxīn синівська побожність (конфуціанський обов'язок), повага та послух до батьків.
Тієї ночі Чжоу Цзишу, який уже приліг і майже заснув, почув скрип дверей, з-за яких у кімнату долинув холодний протяг, а потім те, як ці ж двері поспіхом зачинили. На цьому сон уже покинув Цзишу. Він лежав майже повністю прокинувшись, однак чомусь не розплющував очей, наче йому було байдуже на чиюсь присутність.