Глава 42. Необхідні обставини для присвячення себе головному герою.

Потім Сяо Юан запитав Хун Сю про нього і дізнався, що з тих пір, як Сє Чуньґуй був у палаці Дзін Ян, він повинен був покладатися на себе.

Родина Сє була родиною військових. Покоління за поколінням вони служили Північному королівству, і кожен з них був відданим і добрим. Батько та брат Сє Чуньґуя загинули, на полі бою. Коли настала черга молодого монарха, він зійшов на трон. Сім'я Сє хотіла, щоб Сє Чунґуй поїхав до імператорського палацу, щоб зустрітися з імператором, перш ніж приєднатися до армії.

Зрештою, молодий монарх був дурний. Він думав, що Сє Чунґуй був слугою з родини Сє, і відправив його до палацу Дзін Ян.

В книзі, коли старий генерал Сун повернувся до рідного міста, він все ще дуже хвилювався за країну та людей. Він хотів підвищити кількох молодих військових, тому подумав про Сє Чунґуя з родини Сє.

Тоді генерал Сун побіг до його сім’ї, щоб дізнатися, що він у палаці Дзін Ян! Старий генерал плювався кров'ю і ледь не отримав серцевий напад. Врешті-решт він написав імператорові листа з докором, вивіз Сє Чуньґуя з палацу і відправив у казарми. Ось що згодом сталося.

Але тепер генерал Сун не повернувся до свого рідного міста, і він все ще очолює власні війська. На жаль, він не замислювався над цим питанням. Зрештою про Сє Чуньґуя забули в палаці Цзін Ян.

Тепер була черга Сяо Юаня плюватися кров'ю і отримувати серцевий напад.

Коли Сє Чуньґуй підвів голову, щоб знову поглянути на Сяо Юаня, він побачив, що вираз його обличчя був похмурим. Хоча він думав, що Сяо Юан не дозволить цього, він був молодий і впертий:

– Якщо Його Величність не дозволить, то я не хочу ці сто лян золота. Коли почнеться війна, треба буде вербувати солдатів, а значить, я піду до армії в такий спосіб!

Хто не дозволить!?! Навіть якщо ти відмовишся йти, я все одно кину тебе в казарму через твої військові можливості!!

Поки він думав змусити його піти, Сяо Юан з усмішкою запитав:

– А якщо все залишиться мирним і не буде потреби у війнах?

Сє Чуньґуй трохи подумав і сказав:

– Тоді ми підемо маршем на Південь, відвоюємо Південне Королівство Ян, а потім підемо до Східного Ву. Тепер, маючи мільйон солдатів на Півночі, ми, безперечно, можемо розширити нашу територію та бути кращими від решти світу!

Сяо Юан онімів. Через деякий час він сказав:

– За кілька днів я відвезу тебе до генерала Суна, тож негайно біжи готуватися.

Очі Сє Чуньґуя сяяли і він став навколішки на землю:

– Дякую, Ваша Величносте.

Сяо Юан вийшов із подвір’я та пішов прямо до кімнати Ян Хе Ціна. Ян Хе Цін збирав речі; оскільки Сяо Юан оголосив, що він виконуватиме синівський послух, палац Дзін Ян може стати даоським храмом або, можливо, святинею.