Глава 38. Хто знає, де я буду, коли прокинуся цієї ночі?
Дощ ішов усю ніч і весь ранок. З листя крапала вода, повітря було холодним, і сонце яскраво світило крізь рідкий ранковий туман. Сяо Юан натхненно поснідав і сказав Хун Сю: – Сьогодні можеш звати мене Сяо-Купідон. Обличчя Хун Сю виражало нерозуміння: – М’яч повинен сміятися? “Навіть якщо ти не зрозуміла перші три склади, як ти могла почути ‘Сяо’ в нисхідному тоні, коли я виразно сказав у рівному¹???"
¹ Непорозуміння стається через те, що, в китайській, одні й ті ж звуки у чотирьох різних тонах можуть мати різне значення. Обоє кажуть одні й ті самі склади, що приблизно звучать як /цю-бі-те-сяо/. Сяо Юан каже “丘比特萧” (1-3-4-1), а Хун Сю, яка ніколи не чула слова “купідон” перепитує максимально схоже “球必忑笑” (2-4-4-4).
– Менше з тим, Хун Сю, уніформа імперського тілоохоронця, про яку я вчора питав, готова? – запитав Сяо Юан. Хун Сю кивнула, вона тримала форму зі спорядженням у руках. Сяо Юан придивився, і побачив, що Хун Сю принела не тільки одяг, але й чорні чоботи, ремінь і меч. – Що Його Величність збирається робити? – із сумнівом у голосі запитала Хун Сю. Сяо Юан хитро посміхнувся і гордо промовив: – Тридцять сім хитрощів² були вигадані не просто так. На вогонь треба дивитися з іншого берега ріки³. І нарешті! Душа! Повернеться! До тіла!
² Тридцять шість хитрощів (三十六计) – відомий китайський твір, який описує стратегії ведення війни, політики і взаємодії між людьми.
³ Дивитись на вогонь з іншого берега річки (隔岸观火) – китайська ідіома, що означає: не варто втручатись у природній потік подій.
Егоїстичні розрахунки Сяо Юана були дуже поміркованими. Спочатку, він змусить Ян Хе Ціна прикинутись імперським тілоохоронцем. Потім, вони разом зайдуть на хвилинку до принцеси Юн Нін, і, нарешті, він просто спостерігатиме як сюжет сам почне розвиватися. Врешті-решт, існує великий шанс, що головні герой та героїня зустрінуться, поглянуть одне одному в очі і сподобаються одне одному. Вони ніби позитивно і негативно заряджені полюси магніту, схожі й ідеально пасують одне до одного! Як його особиста служниця, Хун Сю мала дар, навіть не розуміючи ані єдиного слова, вгадувати наміри Сяо Юана: – Ваша Величносте, Ви знову йдете до палацу Дзін Ян? Цього разу, Ви обов’язково повинні взяти з собою імператорських вартових.
“ “ З того самого разу, коли Сяо Юан зник на цілий день, не взявши з собою імператорських вартових, а потім з’явився в синцях і подряпинах, Хун Сю переконувала його брати з собою імперського тілоохоронця, щоразу, як він покидав покої. Сяо Юан замислився і сказав: – Можливо, цього разу й варто взяти декілька тілоохоронців та служниць. Врешті, якщо він хоче піти до палацу Юн Нін з Ян Хе Ціном, він мусив виглядати достойно. Побачивши, що Сяо Юан дослухався до її поради, Хун Сю видихнула з полегшенням. Вона особисто відібрала декількох кмітливих служниць і попросила Ян Лю Ана обрати декількох імператорських вартових для супроводу. Прийшовши до палацу Дзін Ян, велика процессія виглядала натхненно. Сяо Юан підсвідомо зібрався постукати у двері Ян Хе Ціна, але Хун Сю його зупинила: – Ваша Величносте, навіщо Вам стукати у двері наложника? Не встиг Сяо Юан відповісти, як Хун Сю без вагань шовхнула двері й зайшла до кімнати. “Стій, занадто неочікувано! Що якщо Ян Хе Цін ще не прокинувся? Або якщо він спить голяка?! Або він прямо зараз переодягається?! Хун Сю, зачекай хоч трохи! Не змушуй його втрачати обличчя!” Хун Сю вже увійшла в кімнату, тож Сяо Юан мусив швидко її наздогнати. Раптом, в момент, коли він переступав поріг, Хун Сю позадкувала, ледь не врізавшись у Сяо Юана. “Га? Він що, справді переодягається?” Сяо Юан зазирнув всередину, його зіниці звузились, він обернувся і майже врізався у Ян Лю Ана, що слідував за ним. Ян Лю Ан здивувася і теж зазирнув у кімнату: – Ваша Величносте, що сталося? Але побачивши те, що було в кімнаті, Ян Лю Ан видав звук, ніби його почали душити. Його обличчя побіліло, ніби він падав у льодяну печеру. Колись, найманий вбивця вдарив Ян Лю Ана гострим кинжалом у живіт. Він досі пам’ятає той біль: холодне гостре лезо впилось у м’ясо, випускачи кривавий фонтан, біль рознісся по всьому тілу і різко вибухнув у кінцівках. Але біль, який він відчув зараз, був у тисячу разів сильніший. – Всі вийдіть звідси, – Сяо Юан зупинив Ян Лю Ана, що звирався піти за ним. Він був таким наляканим, що підняв приголомшений погляд. Очі Ян Лю Ана були червоні, а губи – білі. Він тремтів, його голос охрип і він не був у змозі вимовити ціле речення: – Ваша Величносте, це, це, має бути… непорозуміння. “Чому ти аж так різко реагуєш? Тебе так шокувала еротична сцена в кімнаті?” – Лю Ан, зачекай на вулиці й не впускай сюди нікого, – Сяо Юан поплескав його по плечу, але Ян Лю Ан схопив його руку. Він леве дихав: – Ваша Величносте, я, я… “Ти, ти, що ти хочеш сказати?” Пройшло доволі багато часу. Ян Лю Ан схилв голову, ніби його щось розчавило і пролепетав: – Я виконаю наказ Вашої Величності. Сяо Юан різко закрив двері в кімнату і сильно вщипнув себе. Впевнившись, що це не сон, він повернувся. Кімната була невелика. Стіл, стільці, полиці з книгами, дерев’яні шафи і фатинове ліжко можна було побачити одразу ж. Зкомкана постіль прикривала два оголених тіла, залишаючи лише їх обриси. Їх довге, чорне, шовковисте волосся зплелось між собою. Вони лежали в обіймах, сп’янілі. Одним із них був Ян Хе Цін.
Ілюстрація нашої команди. Ілюстраторка: ttartist
Сяо Юан могнув раз, потім ще і викикнув, не в стані стриматись: – Якого хуя?? “Якого хуя? Ян-ґе! Чому ти лежиш поряд з ним?! Це ж чоловік!!! Навіть якщо ти ще не зустрів свою богиню, ти не можеш так раптово переключитись! Ні, ні, ні, справа не в цьому.” Сяо Юан не знав чи має його лякати раптове виявлення того, що Ян Хе Цін став геєм, чи факт того, що він переспав з кимось до зустрічі з головною героїнею. Трохи згодом, Хун Сю нарешті відійшла від шоку і її обуяла жахлива злість. Вона кинулась вперед, замахуючись на чоловіків, що спали у ліжку.