Ілюстраторка: nekromi
Коли Чжоу Цзишу завітав до міняльної крамниці, розпорядник був там не сам.
Трохи повнуватий чоловік, як тільки почув, що хтось увійшов усередину, з радісним виразом обличчя швиденько вийшов назустріч. Його ніс був досить широким, очі — малесенькими, обрамлені тонкими бровами. Загалом, обличчя чоловіка нагадувало м‘яку рисову булочку, яку щойно дістали з пароварки, тому від нього так і віяло особливою привітністю та добротою. Сам розпорядник крамниці стояв на два кроки позаду й, побачивши гостя, шанобливо вклонився йому.
Наблизившись до Чжоу Цзишу, чоловік на мить завмер, а тоді невпевнено запитав:
— Ви… Ви — пан Чжоу?
Цзишу посміхнувся:
— А що це, вже не впізнаєш мене, Пін’аню?
Сун Пін’ань був головним правником міняльної крамниці. Ходили чутки, що він колись служив у маєтку принца Наньніна, але після смерті свого господаря пішов у відставку та завдяки заощадженням відкрив власну справу. Лише за кілька років він зумів перетворити скромну компанію у велике процвітаюче підприємство.
Його заклади було розкидано по всій країні, тож протягом року він невпинно мандрував з одного місця до іншого, і ніхто ніколи не знав достеменно його точне місцезнаходження. Клієнти Сун Пін‘аня знали його як розумного та людяного торговця. Останнє було вкрай рідкісним явищем серед представників цієї професії, що забезпечило тому відмінну репутацію та сприяло постійному розвитку його торговельної справи.
Схвильований візитом такого гостя, Пін‘ань наказав розпоряднику зачинити заклад та відпустити всіх працівників додому. Потім він мовив, запропонувавши Чжоу Цзишу присісти:
— Ваш покірний слуга був недалеко від Янчжоу, але як тільки отримав звістку, то негайно ж вирушив сюди. Пане Чжоу, сподіваюсь, мої підлеглі гарно попіклувалися про вас? Знаєте, мій господар увесь час про вас говорить! — далі він продовжив тихіше, — Безмежно вдячний вам, пане Чжоу, що приховали втечу мого господаря зі столиці. Лише завдяки вам останні декілька років ми прожили мирно.
Чжоу Цзишу зробив ковток чаю й посміхнувся.
— Що ви, не дякуйте, це не потребувало великих зусиль. До речі, як там поживає Сьомий Лорд? — відповів він, подумки промовляючи: «Якби твій господар звалив раніше, то й мир настав би раніше».
Пін‘ань посміхнувся у відповідь.
— У нього все чудово. Справді чудово! Дякую за вашу турботу. Я йому повідомив про вас одразу ж, коли отримав листа. Учора прийшла відповідь — Сьомий Лорд із Великим Шаманом збираються приїхати й десь за 10-15 днів повинні бути на місці…
Спокійне обличчя Чжоу Цзишу враз перекосила судома:
«Тут і так все поринуло в неконтрольований хаос, а цей чоловік збирається ще більше нещасть додати? Схоже, цього року нічого хорошого чекати не варто, всі біди світу* зійшлися докупи».
天灾人祸 tiānzāi rénhuò, дослівний переклад «природні та техногенні катаклізми».
Попри такі думки, Цзишу ввічливо промовив: