Глава 30. Доклавши забагато зусиль, я багато чому навчився.

Повертаючись до імператорського палацу з палацу Дзін Ян, Сяо Юан знову почав непокоїтись. Він боявся, що якийсь гарматном’ясний лиходій, зробить свій хід. І, через це, він хотів приглядати за Ян Хе Ціном. Через це, він попросив тілоохоронця Яна, прекрасного та вправного в своїй роботі, щодня охороняти палац Дзін Ян, боячись, що можуть статись непередбачувані випадки.

Менш ніж через тиждень, дещо й справді сталося.

Сяо Юан у цей час обідав, але, почувши новини, поставив тарілку й побіг до палацу Дзін Ян.

Це не була ані складна, ані проста ситуація.

Один з наложників доніс голові палацу Дзін Ян, Хун Сю, що бачив, як Ян Хе Цін практикувався у володінні мечем надворі.

В палаці Дзін Ян було багато правил та регулювань. На практикування з мечем, або іншою зброєю, завжди стояло табу. Сяо Юан боявся, що факт практикування з мечем, у поєднанні з походженням Ян Хе Ціна, не залишив би ні в кого сумнівів, що той зібрався його заколоти. Не кажучи вже, що імператор любить м’яких і прекрасних наложників, які знають своє місце, а саме: в його ліжку, виконуючи його волю.

У цей час, Ян Хе Цін і наложник, що доніс на нього, обидва стояли на колінах перед головою палацу Дзін Ян. Хун Сю дивилась на них зі складним виразом обличчя, вона вагалася.

Декілька слуг зібралися неподалік і потайки обмінювались поглядами, очікуючи видовища.

Згідно з тим, що було відомо про темперамент Хун Сю, якщо наложник сказав правду, то на Ян Хе Ціна чекало не просте фізичне покарання, а зламані рука та нога.

Однак, кілька днів тому, Сяо Юан неодноразово розповідав їй про свій план по завоюванню серця Ян Хе Ціна. Насправді, Хун Сю не хотіла сильно карати Ян Хе Ціна й планувала просто відшмагати його батогом.

Але, в даному випадку, погано те, що викривач, що доповів їй, любить багато говорити!

Перш ніж Хун Сю дізналася про це, весь палац Дзін Ян вже гудів про те, як Ян Хе Цін таємно вправлявся у фехтуванні. Якби зараз його покарали б усього лиш батогом, велич Хун Сю опинилась б під сумнівом. Виглядало б так, ніби вона захищає Ян Хе Ціна.

Погляд Хун Сю бігав туди-сюди між двома людьми, що стояли на колінах, і нарешті зупинився на наложнику:

– Ти сказав, що Ян Хе Цін таємно практикувався з мечем, у тебе є якісь докази?

Наложник не міг дочекатися, щоб підняти голову, і без вагань сказав:

– Того дня слуга не міг заснути вночі. Саме тому я встав рано-вранці, щоб насолодитися снігом і випадково побачив, як він практикується з мечем. Слуга знає, що я не можу звинувачувати без доказів. Наступного дня я покликав Цін Ю та інших і ми потайки пішли туди разом. Як і очікувалось, тоді ми всі побачили, як він знову вправляється з мечем!

У Хун Сю боліла голова, і причину цього болю звали Цін Ю. Тоді Цін Ю розпушив волосся і впав на коліна, хитро посміхаючись:

– Хун Сю-дз'єдз'є¹, дозвольте поклястися, це справді так. До того ж, з якою метою йому практикуватись з мечем, якщо не для того, аби завдати шкоди імператору?