Глава 25. Зазирнувши в його очі, я зрозумів, що ця людина перестала думати.

– В-ваша Величносте, що з Вами? Чому Ви тікаєте? Куди Ви зібралися? – Хун Сю запанікувала й притягнула до себе Сяо Юана, який бігав по всій кімнаті.

Сяо Юан зупинився та тихо поглянув на її ніжну руку.

Точно. Куди він може втекти?

Сяо Юан заспокоїв думки, випрямився та спитав Хун Сю:

– Що ти з ним зробила?

Хун Сю закусила нижню губу, нервово крутячи руками перед животом. Нарешті, вона вклонилась і відповіла:

– Відповідаю Його Величності, ця служниця хотіла навчити його правильно служити Його Величності, але в неї не було достатньо часу. Тому, мені довелось використати препарат. – Як щодо рани від хлиста?

– Він був покараний за те, що без дозволу ходив палацом Дзін Ян під час комендантської години.

– І що ще?

– Більше нічого.

"

"

Здається, ситуацію врятовано! Тепер головною проблемою залишається те, що Хун Сю щодня намагається затягнути Ян Хе Ціна до його ліжка.

Сяо Юан задумливо погладив рукою підборіддя, почав ходити туди-сюди по кімнаті. Двічі обійшовши покої, він зупинився. Сяо Юан став перед Хун Сю та вказав на Ян Хе Ціна, що лежав на ліжку:

– Хун Сю, ти думаєш, він мені подобається?

– Він привабливий, тому він Вам подобається.

Сяо Юан обернувся та підняв тумбочку, потім поставив на підлогу. Знову підняв і знову поставив. Заспокоївшись, він обернувся та закричав:

– Мені він не подобається!