Глава 24. Його очі точно аааааааааааххх.

Сяо Юан спіткнувся та відступив на декілька кроків. Зрозумівши, що щось не так, повернувся до ліжка, оцінив ситуацію, глибоко вдихнув і відбіг метрів на десять, він повернувся до виходу, щоби тікати ще далі.

Було так тихо, що можна було б почути звук падаючої голки. Раптом, до вух Сяо Юана долинуло болісне скигління.

Сяо Юан різко зупинився, тричі повторив про себе, що тікати – не гідна поведінка, глибоко вдихнув і побіг назад до ліжка.

Очі Ян Хе Ціна були зав'язані червоною пов'язкою, а рот був заткнутий ганчіркою. Його білий одяг ледве прикривав його тіло, а кінцівки були зв'язані конопляними мотузками. Він перестарався, намагаючись вирватись і тепер його шкіра почервоніла від мотузок, а у деяких місцях вже навіть виступала кров.

Ілюстрація нашої команди. Ілюстраторка: ttartist

Сяо Юан зняв пов'язку з нього та витягнув ганчірку з рота. Очі Ян Хе Ціна були налиті кров'ю, але губи були бліді.

Сяо Юан чекав на руганину та побиття. На диво, Ян Хе Цін не сказав ні слова, звернувся калачиком і тяжко дихав. Сяо Юан потягнувся, щоб розв'язати мотузку на тілі Янь Хе Ціна, і раптом відчув, що щось не так.

Ян Хе Цін був ледве свідомий, і в його очах було видно лише порожнечу. Він лежав на ліжку в заціпенінні, не рухаючись. Навіть Сяо Юан почав говорити з ним, він лежав, ніби маріонетка, та не відповідав.

Ян-ґе¹, чому ти такий тугодум!  Увесь світ чекає, поки ти його врятуєш!

Мотузка була дуже витончена. А метод, яким вона була зав'язана, нагадував професійний бандаж. Сяо Юан ніколи не стикався з цим методом зав’язування, і швидко заплутав все ще більше.

Сяо Юан не міг розв'язати мотузку на тілі Ян Хе Ціна!!!

Розізлившись, Сяо Юан вирвав маленький відрізок мотузки, який йому вдалося відв'язати.

Повозивщшись ще трохи, він наробив ще більше вузлів.

Тоді Сяо Юан здався й, тремтячим голосом, покликав:

– Хун Сю!

Після кількох викриків полум'я свічок біля входу замерехтіло, Хун Сю вбігла до покоїв і впала на коліна біля ліжка:

– Ваша Величносте, що сталося?

У мозку Сяо Юана крутилося надто багато думок. Він не знав з чого почати, єдине, що він міг сказати: