
Ілюстраторка: omint
Вень Кесін обережно висмоктав отруєну кров із руки Чжоу Цзишу, а тоді вправно обробив рани. Після цього він зняв блокування його меридіан і дістав маленьку пляшечку з ліками. Кесін проковтнув пігулку, а потім поклав собі на долоню ще одну, простягаючи її до рота Цзишу:
— Нумо, а-Сюю, розкрий свого ротика.
Чжоу Цзишу сердито витріщився на нього, а весь сповнений енергії Вень Кесін лише сліпуче посміхався у відповідь. Здавалося, навіть якби Цзишу мав здатність просвердлювати поглядом людей, він би все одно не зміг пробити це безсоромне обличчя-стіну. Вень Кесін кинув багатозначний погляд на Чжан Ченліна, після чого трохи тихіше додав:
— Чого соромишся? Я вже бачив твій ротик, ба навіть більше — цілував його.
Цзишу взяв пігулку та, не озираючись, пішов геть.
Вень Кесін тим часом помахав Чжан Ченліну, який наче вкопаний стояв осторонь, та жвавим голосом звернувся до нього:
— Твій шифу ледь стримався, аби не втекти. Тож чого чекаєш? Гайда за ним!
Починало смеркати. Банда «Отруйні скорпіони» виловила Ченліна прямісінько на зібранні в Дунтіні, і зараз той гадки не мав, наскільки далеко забіг. Місце, де він знаходився тепер, не мало жодного натяку на цивілізацію, а тому Ченлін почувався вкрай розгубленим.
Через деякий час Цзишу повернувся з тушками двох упольованих кроликів та, не промовивши й слова, узявся готувати вечерю для своїх супутників. Вень Кесін з усмішкою на вустах звернувся до Чжан Ченліна:
— Ти знаєш, який тип людей по-справжньому привабливий?
Ченлін підняв на нього погляд. Цей чоловік, ким би він не був, зміг легко спинити шифу (хоч і дещо пораненого), а це говорило про те, що його ґунфу було напрочуд сильним. До того ж, було очевидно, що з головою в цього незнайомця не все в порядку. Отож Ченлін з особливою настороженістю вирішив лише слухняно захитати головою у відповідь.
Вень Кесін продовжив:
— Це люди, які видаються колючими зовні, проте мають добре серце. А знаєш, який тип людей найпривабливіший у світі?
Чжоу Цзишу, який у цей час вправно обробляв кроликів, поглянув на нього крижаним поглядом:
— Припини верзти нісенітниці та краще принеси дрова.
Вень Кесін вдоволено погодився, але коли обернувся, то помітив, що Чжан Ченлін досі розгублено дивився на нього з-під лоба. Вважаючи, що той згорає від цікавості, він із дуже розумним виразом обличчя промовив:
— Найпривабливіший тип людей, на додаток до колючої вдачі та м’якого серця, має ще тонку талію та довгі ноги.
Чжоу Цзишу з байдужістю мовив: