
Ілюстраторка: omint
З-за рогу повільно вийшов худорлявий чоловік. Його обличчя легко забувалося, та й ніяк не вказувало хоча б на приблизний вік. Ніхто не мав ані найменшого уявлення про те, як довго ця людина перебувала там, адже взагалі важко було виявити її присутність.
Чоловік у багряному насупився. Він і гадки не мав чому, але коли дивився на цю непоказну людину, в якій не було нічого особливого — дрібні сироти вкривали його спину, а волосся на потилиці ставало дибки. Ні на мить не відводячи погляду від загадкової постаті, і поволі з її наближенням, чоловік у багряному, сам того не контролюючи, почав змінювати положення свого тіла.
— Хто ти? — обережно запитав він знову.
Інстинктивно Чжоу Цзишу збирався сказати йому: “Просто ніхто”, як він колись відповів Ґу Сян. Але після того, як опустивши голову, він побачив синець на шиї Чжан Ченліна, подумав:
“Я прибіднявся в палаці більше половини свого життя, чому це я маю бути чемним із цими хитрунами*?”
藏头露尾 cángtóulùwěi дослівно перекладається як: “сховати голову, висунути хвіст”, означає: “розповідати не до кінця, намагатися приховати правду”
Некультурна поведінка волоцюги занадто довго ховалася в ньому. Цзишу кинув побіжний погляд на інших, включно з напруженим чоловіком у багряному, і розсміявся:
— Та яке тобі діло до того, хто я?
Очі чоловіка сіпнулися, долоні потихеньку сховалися під рукави. Окрім криваво-червоної родимої плями, колір якої, здавалося, став навіть темнішим, над шкірою з’явився шар темного диму. Якби хто-небудь побачив руки чоловіка в цей момент, то зміг би виявити це.
Чоловіки, що стояли біля нього, мимоволі розступилися. Вони очима подали один одному сигнал й оточили Чжоу Цзишу з Чжан Ченліном.
Чжоу Цзишу не звертав на них уваги, нахилившись, він смикнув Чжан Ченліна за комір, піднімаючи його з землі.
— Встань, чортеня, не опускай так голову.

Ілюстрація від нашої команди. Ілюстраторка: omint
Чжан Ченлін трохи розгублено витріщився на нього, оскільки Чжоу Цзишу вдягнув додатковий шар маскування.
Чоловік у багряному, набравшись терпіння, промовив:
— Ми лише хочемо дещо запитати в дитини, мій друже, не...
“Пхай свого носа до чужого діла” — ось як він збирався продовжити, але не зміг, тому що Чжоу Цзишу вже рушив уперед із неймовірною швидкістю. Він схопив за шию того, хто заманив сюди Чжан Ченліна, так само, як чоловік у багряному зробив це з хлопчиком.
Той перелякався! Його навички бойового мистецтва були зовсім непоганими, але цей худий, як скелет, чоловік рухався майже як привид. Найслабша частина його тіла опинилася у владі Чжоу Цзишу ще до того, як він встиг ухилитися.