Чен Цянь пішов за Мучунь чженьженем.
Худий і виснажений, у пошарпаному капелюсі, він вів Чен Цяня за руку, ніби керівник мандрівної трупи свого нового маленького актора.
Чен Цянь лише зовні залишався дитиною, та серце мав, наче в юнака.
Він пішов мовчки, але зрештою не стримався й озирнувся назад. Там він побачив заплакану матір. Вона несла за спиною кошик, в якому міцно спав його молодший брат. Батько мовчки стояв осторонь із опущеною головою й незрозумілим виразом обличчя. Сором завадив йому хоч на мить глянути на Чен Цяня, й він залишився стояти там, наче сіра тінь.
Чен Цянь відвів погляд, не відчуваючи ніякого особливого суму за домівкою. Далекий шлях попереду впотав у пітьмі, а тонка рука його майстра більше була схожа на сімейну реліквію сім'ї Чен, сяйво якої в цій безкрайній темряві могло освітити лише один чі під ногами.
Ілюстрація від нашої команди. Ілюстраторка: lexmorniar.
Загалом існувало два види подорожі. Перший називався «мандрувати», а другий — «блукати».
Якби Чен Цянь пішов за вчителем, то втонув би в брехні й якійсь нісенітниці, не кажучи вже про те, що був би вимушений їсти на вітрі й спати на росі*. Таке життя було навіть гірше за «блукання».
风餐露宿 — харчуватися на вітрі, спати на росі (уживається, коли йдеться про труднощі шляху; життя бідняка).
Щодо самовдосконалення, Чен Цянь трохи чув про нього.
Колись у світі було багато мрійників, які прагнули досягнути Брами Безсмертя.
За правління покійного імператора клани, великі та малі, почали з'являтися по всій країні, як жаби в калюжах після дощу. Будь-хто міг використати всі свої зв'язки для благословення нащадків і для того, щоб залучити своїх дітей до кланів безсмертних. Проте, крім трюків, як-от розбивання каміння об груди, ніхто ніколи не чув про досягнення якихось реальних успіхів.
Тоді алхіміків було більше, ніж кухарів, а люди набагато охочіше читали сутри, аніж займалися сільським господарством. Дійшло до того, що люди роками не читали книг та не практикували бойові мистецтва, тож безробітних ледарів та шарлатанів ставало все більше.
У період розквіту заклинателів лишев одній провінції було створено двадцять кланів, хоча розмір території, що тягнеться зі сходу на захід, досягав не більше десяти лі. Вони збирали нечесно нажите багатство й набирали учнів під гаслом пошуку безсмертя, а підроблені книги про методи самовдосконалення купували в крамарів.
Хтозна, чи змогла б Небесна Брама* втримати всіх тих дурнів, якби вони піднеслися до безсмертя.
Небесна Брама/Брама Безсмертя — вхід зі світу смертних на небеса.