Ілюстраторка: omint
Цао Вейнін завмер:
— Цей… цей чоловік — предок злодіїв, Фан Бучжи?
Юна леді кивнула, вказуючи на ліву руку померлого.
— Кажуть, що цей Фан Бучжи — чоловік 30-ти років з понівеченою лівою рукою. Також є непідтверджені чутки, що в нього…
Дівчина зашарілась і притихла.
Чжоу Цзишу уважно оглядав обличчя мертвого чоловіка та його ідеально вибрите підборіддя.
— Також ходять чутки, що у Фан Бучжи були й інші спотворення на тілі. Якщо юна леді почувається некомфортно, буде краще, якщо ви покинете нас ненадовго або відвернетеся. Ми зможемо підтвердити, чи справді це легендарний злодій, лише якщо знімемо його штани.
Дівчина сором’язливо поглянула на свого компаньона. Він тихо кашлянув і додав:
— Сяолянь, тобі краще піти.
Дівчина вийшла за двері, обернувшись спиною до приміщення.
Як тільки вона відвернулась, Вень Кесін вмить стягнув штані з мерця, щоб пересвідчитися, що певну частину його тіла було відрізано. Він задумливо потер підборіддя та зітхнув:
— Що ж, це справді він. Не дивно, що я нічого не відчув, коли він торкнувся мене раніше.
Непохитний і безтурботний Кесін продовжував роздягати Фан Бучжи, скрізь абсолютно безцеремонно копирсаючись. Нарешті, він знайшов свого гаманця серед купи ганчір’я, відкрив його та втішився, коли зрозумів, що все було на місці. Неймовірно задоволений Вень Кесін повернув гаманця на своє законне місце у нагрудну кишеню, при цьому ввічливо примовляючи до Цао Вейніна:
— Брате Цао, поглянь, чи твої речі не тут.
Цао Вейнін та інший молодий чоловік приголомшливо витріщилися на нього.
Чжоу Цзишу нагадав йому холодним тоном:
— Пане-благодійнику Вень, зараз мрець — значно важливіша справа. — він проігнорував схвальні погляди незнайомців, додаючи: — Ти винен мені три срібних ляни. Можеш повернути зараз?
Вень Кесін зажурився: