
Ілюстраторка: omint
Тепер вони йшли втрьох. Чжоу Цзишу все одно хотілося відвідати Дунтін, тому він не мав жодних заперечень щодо розширення їхньої компанії.
Існує такий вид людей, що настільки звикли до життя в нормальних умовах, що будь-який вихід із зони комфорту спричиняє їм лише головний біль і такою людиною був Цао Вейнін. Крім того, існують і такі люди, що не можуть не встромити свого носа у все й всюди, від чого починають плутатися в купі нової інформації й потрапляють у пастку своїх же думок – таким був Чжоу Цзишу.
Дорогою Вень Кесін і Чжоу Цзишу як завжди з неабияким ентузіазмом обмінювалися жартами й глузуваннями, у такий спосіб досліджуючи та перевіряючи один одного.*
生命不息,试探不止 дослівний переклад: «поки не скінчиться життя, доти й продовжуватимуться пошуки».
– Вашій дружбі можна лише позаздрити, – дійшов висновку простодушний Цао Вейнін, спостерігаючи за цими перепалками.
На цьому Цзишу стулив рота й зі здивуванням подивився на хлопчину. Він добре знав, яким хитрим лисом був голова школи меча Цінфен, саме тому він не міг втямити, як там змогло вирости таке невинне зайченя.
Скориставшись влучним моментом, Вень Кесін обійняв Чжоу Цзишу за плечі та нестримно розсміявся*:
得寸进尺 dé cùn jìn chǐ, «отримавши сунь, просунутись на чи» – цей вислів означає «не знати межі своїх бажань», «жадібний», «нестримний».
– Вельми дякую, молодий майстре Цао. Насправді, я вже давно вирішив, що якщо й захочу в цьому житті одружитися, то моїм чоловіком стане лише братик Чжоу!
У Цао Вейніна, який у той час вирячив на двох чоловіків очі, відвисла щелепа.
– Боюсь, брате Вень, що не виправдаю я твого щирого кохання. Залишилось мені не так уже й багато – злощасна хвороба як не сьогодні, то завтра висмокче мої останні життєві сили. Таке хитке дерево, як я, не витримає вагу твого прекрасного тіла, ти б краще знайшов собі інше, більш міцне дерево.* Хіба ж мало таких у цьому безмежному світі? – спокійно відповів Чжоу Цзишу. Такі розмови вже стали для нього буденною справою.
У цьому фрагменті використано покликання до вислову 在一棵树上吊死, що дослівно перекладається як «повіситись на одному дереві». Це прислів’я має довгу історію та означає «бути впертим, не бачити перед собою альтернатив, обрати лиш одну ціль та вперто слідувати за нею». Отож, у цій репліці Цзишу має на увазі, що не потрібно зациклюватись лише на його персоні, а краще обрати когось іншого, більш принагідного.
– Якщо ти помреш, то я залишусь самотнім до кінця свого життя, – серйозно відказав Вень Кесін.
Чжоу Цзишу вичавив із себе фальшиву посмішку:
– Таким обдарованим і талановитим людям долею судилось жити на самоті.* Хіба такий простак, як я, може насмілитись сперечатись із самим фатумом?
高处不胜寒 gāochù bù shèng hán, «на далеких висотах страждати від лютого морозу» – вислів означає «талановиті, обдаровані люди часто страждають від самотності».
– А-Сюю, та годі тобі, припиняй прибіднятися, – із безсоромним виразом обличчя відповів Вень Кесін.
На це Цзишу швиденько замахав руками: