Глава 7. Не можна спати з імператором.

Ця людина не спала вночі. Замість цього вона вибігла на вулицю грати на гуцині. Або в неї така ж хвороба, як у Сяо Юана, або це головний герой чи героїня. В будь якому разі, ким би вона не була, ця особа – загадковий персонаж.

Звук гуциня все линув. Сяо Юан подивився вгору на зоряне небо й, глибоко замислений, пішов на звук.

Головний герой, Ян Хе Цін, не вміє грати на гуцині. Тож, це має бути головна героїня, принцесса Юн Нін?

Чи могло так статись, що поранений Ян Хе Цін не міг спати через біль, почувався самотньо, й вирішив піти прогулятися? Він випадково натрапив на принцессу Юн Нін, що грала на гуцині вночі? І тоді, коли їх очі зустрілись, вони вирішили провести життя разом?

Ні, в книзі вони зустрілися не так.

Сяо Юану було дуже цікаво, але, коли він вже бачив альтанку, він ненароком наступив на гілку– пролунав тихий звук.

Звук гуцина раптом припинився. "Упс,"- подумав Сяо Юан і відступив на пару кроків. Саме тоді чоловік поспішно пройшов поряд, зіткнувшись з Сяо Юанем.

Чоловік прокричав: –Хто!? - але побачивши лице Сяо Юана, він різко впав на коліна, - Ваша Величносте! Чому Ви тут?

Сяо Юан придивився до нього й знову поринув у думки.

“

“

Це не були ані Ян Хе Цін, ані принцесса Юн Нін. Однак, Сяо Юан його впізнав.

Це був той надійний імперський тілоохоронець, що охороняв Сяо Юана сьогодні, той, що поклав чисте сіно для нього в клітці.

– Це ти грав на гуцині? – поцікавився Сяо Юан.

– Це не я. – Імперський тілоохоронець запанікував, – Я також почув звук гуцині й прийшов перевірити звідки він, але я не знайшов нікого підозрілого.

Його голос тремтів, руки були стиснені в кулаки, а погляд блукав.

Сяо Юан знав, що тілоохоронець бреше, але йому було лінь шукати правду. Більш ніж загадковий звук гуцину, його цікавило, що за персонаж цей тілоохоронець:

– Як тебе звати?