Глава 57. Звісно ж, я обираю бути до нього уважним.

Навесні достатньо роботи і не менше ластівок, а світ непередбачуваний.

Поки Сяо Юан думав про те, що він повністю порушив сюжет оригінальної книги, з особняка генерала Суна надійшли несподівані новини, які були поза його контролем.

Старий генерал Сун був тяжко хворий.

Тіло генерала Суна не занедужало без причини. Зрештою, він воював багато років, як його тіло могло зостатись без пошкоджень після стількох битв? Але все ж ніхто не очікував, що він раптово заслабне в такий час.

Ілюстрація від нашої команди. Ілюстраторка: Тартар.

Коли Сяо Юан прибув до маєтку старого генерала, щоб відвідати його, генерал Сун вже лежав на смертному одрі. Він взяв Сяо Юана за руку і розплакався:

– Ваша Величносте, хоча в минулому ви плуталися, ви змінили свою думку і здатні усвідомити свої помилки і виправити все. Цей міністр знає, що у серці Його Величності його народ, а Його Величність – світлий монарх, вартий довіри своїх солдатів і гідний захищати країну від смертельної загрози. Але Сун Юйчжон скоро помре, і я більше не можу йти на поле бою. Я більше не можу захищати країну, моє серце не хоче, справді не хоче.

Сяо Юан відчув, що у нього в горлі застрягла риб'яча кістка¹. Після довгої паузи він тихо промовив:

– Генерале Сун, ви багато працювали.

¹В горлі застрягла риб'яча кістка (如鲠在喉) Китайська ідіома, яку використовують, коли мова йде про щось, що важко сказати, розповісти.

Оскільки старий генерал Сун потребував відпочинку, Сяо Юан не наважився залишатися надовго і, вислухавши ще кілька порад, пішов.

Коли він вийшов з офіційної резиденції генерала, Сяо Юан зіткнувся з чоловіком.

Це був другорядний герой, Лі Удін.

Він виглядав скорботним і засмученим. Здавалося, він також знав про важку хворобу генерала Суна. Побачивши Сяо Юана, Лі Удін став на коліна і привітався:

– Вейчен вітає Його Величність.

– Встаньте, – Сяо Юан подивився на Лі Удіна, і його серце наповнилося незрозумілими почуттями.

Генерал Сун більше не може керувати армією, а це означає, що він повинен передати військову владу. З точки зору емоцій і роздумів, Сяо Юан повинен віддати посаду генерала Лі Удіну. Однак Сяо Юан завагався, коли згадав, що  Лі Удін неодмінно стане зрадником у найближчому майбутньому.

– Ви з Сє Чуньґуєм зараз ладнаєте? – запитав Сяо Юан.