Глава 55. Напевно, я допоміг не так, як треба.

Сяо Юан і Ян Хе Цін повільно прогулювалися пліч-о-пліч, посинілою від часу, мідною дорогою біля річки. Її освітлювала купа свічок – дійсно прекрасне видовище. Сяо Юан запитав Ян Хе Ціна:

– Хочеш пустити ліхтар?

– Нема потреби.

– Тоді, прогуляємося?

– Так.

Сяо Юан зупинився і подивився на Ян Хе Ціна. Він спантеличено запитав:

– Ти злишся? Що сталося?

Він не очікував такої проникливості від Сяо Юана. Ян Хе Цін приховав свій вираз обличчя та м’яко відповів:

– Нічого не сталося. Там трупа співає, хочеш підійти?

– Ідем, ідем, ідем.

На простецьки збудованій з дерев’яної планки і червоної тканини сцені, виступав чоловік в жіночому одязі¹. Його рукави танцювали на вітрі й він співав про світлий сонячний день. Біля сцени стояло декілька низьких столів і товпилися глядачі. Звук барабанів був доволі голосним і аплодисменти не вщухали.

¹В часи Великої Цінь (1115–1234) жінкам заборонялося грати на сцені і всі ролі виконувались чоловіками. Згодом, заборону було знято, але правило переросло в традицію і, навіть сьогодні, в Пекінській Опері жіночі ролі грають чоловіки.

Якийсь час вони обидва уважно слухали музику, і тоді Ян Хе Цін раптом запитав:

– Тобі подобається принцеса Західного Шу?

– Га? – Сяо Юан їв насіння дині та насолоджувався музикою. Питання Ян Хе Ціна застало його зненацька і до смерті злякало; настільки, що насіння випало з його рук. Коли він нарешті зрозумів, що ховалося за цим питанням, Сяо Юан негайно відреагував.

Якого біса? Ян Хе Цін таки гнівався, бо він надто зблизився з Сяо Пін’ян і той почав їх підозрювати!!! Хе Ціне, Хе Ціне, то ти їси з миски, та ще й у горщик заглядаєш²? Багато ти на себе береш.

²Їсти з миски і заглядати у горщик (你这叫 吃碗里的看锅里的) – ідіома, яку вживають до одруженої людини, частіше чоловіка, що заглядається на інших. Щось на кшталт “І синицю в руках маєш і на журавля в небі облизуєшся?”

Хіба ж би я насмілився чіпати твою дружину?! Кожен знає, що дружину головного героя чіпати не можна! Та на неї навіть дивитися не можна!