Глава 51. Напевно, те, як мене було врятовано, відчувається неправильно.

Раннім вечором вулицями імператорського міста почали спалахувати вогники, і навіть за десять миль попереду виднілися тисячі свічок. У зв'язку з святкуванням імператорського дня народження робота ринку кипіла. Люди метушилися та переповнювали вулиці, то приходячи, то йдучи, як приплив та відплив.

Сяо Юан був переповнений цікавістю, прогулюючись містом, всілякими вуличками, палатками та крамничками.

– Тут доволі цікаво, на відміну від палацу, де завжди дуже нудно. Я так давно хотів вийти прогулятися.

– Ти, як імператор, можеш взяти імператорську охорону та прислугу з собою на прогулянку у будь-яку хвилину, – сказав Ян Хе Цін.

– Це інше. Вони слідують за мною із відчуттям страху, з тобою одним мені легше, –  Сяо Юан сказав це , роздивляючись розмальоване чорнилом віяло на прилавку, тож навіть не помітив, як ніжно припіднялись куточки губ Ян Хе Ціна.

Вони прогулювались від Західного вуличного ринку до Східного, там скрізь жонглювали та щось викрикували торговці, діти у теплих одежах один за одним бігали крізь натовп, а місто розквітало на очах.

Йдучи, Сяо Юан раптом щось побачив і без зайвих роздумів зайшов до крамниці.

Це була крамниця із нефритовими виробами. Коли власник побачив, що двоє імпозантних молодих людей увійшли до його крамниці, він глянув на них своїми проникливи очима та схилив голову¹, щоб привітати їх:

– Що я можу зробити для двох ґунцзи²?

¹Уклін головою – жест, що у Китаї прийнято вважати знаком поваги, ввічливості.

²Ґунцзи (公子王孫) молоді аристократи (пани); "золота молодь".

Сяо Юан провів пальцями по широкому асортименту блискучого нефриту, поки нарешті не зупинився на найяскравішому місці в нефритовій крамниці.  Це була дерев'яна шафа, усередині якої стояла флейта з білого нефриту.  Корпус флейти був розписаний візерунками хмар і мав червоний шип.  Навіть ті, хто в магазині флейт, як баран в аптеці, з першого погляду могли б сказати, що ця флейта була особливою та незвичайною.

Власник завагався:

– Ах, ґунцзи, цього ви певно не знаєте, але ця нефритова флейта – скарб цієї міської крамниці, і ціна...ц-ц-ц, вона кусається.

– Га? – Сяо Юан посміхнувся. – То вона справді дорогоцінна. Тоді можете дістати її, щоб я міг краще роздивитися?

Подумавши трохи, господар відчинив шафу і дістав нефритову флейту:

– Покірність збереже мені обличчя³, ґунцзи, адже добром треба ділитися.

³Китайський концепт "обличчя" це про розуміння честі та статусу людини. Недоречні дії або слова призводять до того, що людина може "втратити обличчя". Тоді як інші дії, що демонструють культурність та повагу, можуть навпаки "надати/повернути обличчя".