Глава 44. Необхідні обставини, щоб бути правою рукою головного героя.
Спочатку, Генерал Сун неймовірно здивувався, потім він спохмурнів й він швидко вибіг.
“Б’ються?! Імператор все ще тут! Ці хлопчиська, вони смерті захотіли?”
Сяо Юан біг позаду, поспішаючи, щоб встигати за ним.
“Б’ються?! Все настільки цікаво? Треба поспішати, бо проґавлю всю забаву!”
Обоє вибігли на подвір’я і побачили, як Лі Удін міцно тримає руки Сє Чуньґуя так, що той не міг навіть ворухнутись. Лі Удін безпорадно сказав:
– Ну все? Переможця визначено.
Сє Чунґуй з гіркотою стиснув зуби. Не спроможний повністю звільнитись, він все ж зміг обернутись і замахнутися кулаком. Проте Лі Удін з легкістю ухилився, схопив руку Чуньґуя, і, вивернувши її, притиснув хлопця до землі.
Обличчя генерала Суна посиніло:
– Лі Удін!!! Ти що робиш?! Що це за скандал? Ах, який скандал!!!
Лі Удін запанікував і одразу ж відпустив Сє Чуньґуя, після чого він впав на коліна:
– Ваша Величносте, генерале Сун, я…
Не даючи йому закінчити фразу, Сє Чуньґуй став навколішки поряд з ним:
– Ваша Величносте, генерале Сун, це я переконав генерала Лі помірятися силами.
Фактично, це було правдою. Спочатку, генерал Лі збирався одразу йти додому, але його окликнули.
– Ви – генрал Лі? – Сє Чуньґуй дивився на нього з подивом і трепетом в очах.
– А ти?.. – підозріло спитав Лі Удін.
Коли Сє Чуньґуй представився, Лі Удін раптом усвідомив:
– Сє Чуньґуй, я тебе знаю.