Ілюстраторка: Nekromi
Збентежений, Чжан Ченлін плівся позаду двох чоловіків. Він відчував, що відколи його шифу позбувся маскування, став наче зовсім іншою людиною. Атмосфера була настільки гнітюча, що навіть Ґу Сян, йдучи поряд, перестала вести себе зухвало й не сміла видихнути голосніше дозволеного.
А також пара людей, що зазвичай не могли спокійно йти поруч, хоча б раз не підколовши один одного, вочевидь вивільняючи так надлишкову енергію, зараз зовсім притихли. Вони йшли попереду, кожен занурений у власні думки.
Чжоу Цзишу навіть не потурбувався про те, щоб одягнути іншу маску. Усе одно тут його ніхто не знав.
Біль тиснув на нього на межі задушення. Слова Великого Шамана нанесли сильний удар прямісінько в груди.
Якби йому довелося відмовитися від свого ґунфу в обмін на шанс підкинути монетку заради простої надії, то краще він би й зовсім не мав тієї надії. Так він хоча б міг померти зі спокійним серцем.
З давніх-давен незліченна кількість людей ушу проливали кров, гинули в пошуках та боротьбі заради якогось таємничого рукопису. Його ґунфу було тим, що він відточував роками напружених тренувань, крізь лихоліття зим і пекельні дні літа. Це було тим, на що він витратив десятки років кропітких роздумів, щоб навчитися всього з нуля*.
筚路蓝缕 bì lù lán lǚ ідіома буквально перекладається як “віз із лозняком і рваний одяг”, описує тяжку працю першовідкривача, труднощі пов’язані з відкриттям власного бізнесу.
Це не було якесь матеріальне майно чи набір навичок. То була сама його сутність.
Як би він почувався, якби його позбавили ґунфу? Це було б схоже на життя без душі. Покидаючи Тяньчуан, він міг із таким самим успіхом дозволити собі перетворитися на коматозного каліку, бо блаженне невігластво, безсумнівно, було легше витримати.
Великий Шаман, мабуть, розумів це, адже врешті-решт він лише зітхнув і не став переконувати Цзишу.
Якщо когось позбавити шести по-чуттів і семи хунь-душ*, позбавити останньої краплі гідності, чи не буде таке існування гіршим за смерть?
У даосизмі вважається, що людина має дві душі: хунь 魂 та по 魄. Перша відповідає за емоції та ментальну складову людини, енергію ян 阳, друга — за тіло та всі фізіологічні процеси в ньому, енергію їнь 阴. 七魂 (Сім душ хунь) перша — радість, друга — гнів, третя — смуток, четверта — думка, п'ята — горе, шоста — страх і сьома — здивування. 六魄 (Шість душ по): перша — очі, друга — вуха, третя — ніс, четверта — язик, п'ята — тіло та шоста — думка.
Він хотів жити, але не хотів зотлівати в агонії.
Безсилий абстрагуватися від думок, Чжоу Цзишу раптом голосно заспівав:
«Життя летить, немов стріла, що я не здатен упіймати,
Жахаюсь, бо роки в мене вік буде невпинно забирати
На пагорбі, осяяному вранішнім сонцем, стискаю магнолії квіт,
Щоб потім чіплятись за в‘ялий бур‘ян надвечір.